Війна – одне з найжахливіших переживань, які може пережити людина. Окрім вбивства людей, війна також приносить хаос і руйнування. Життя змінюється. Іноді це трапляється, коли люди залишають свої домівки та вирушають у інші країни, щоб врятувати своє життя та життя своїх дітей. Люди залишають усе, що мали, рідних, залишають землю, на якій народилися, виросли, землю, на якій жили. Залишають найдорожче. Життя нещадно перевертається з ніг на голову; воно зазнає кардинальних змін. Діти та підлітки не можуть продовжувати жити, як раніше, відвідувати школу, спілкуватися з однолітками. Невідомість, страх чи розгубленість, які виникають у процесі міграції та виїзду до іншої країни, ці почуття дуже часто сповнюють біженців, які тікають від жахів війни.

Діти, які втекли від війни, часто хочуть повернутися додому, до нормального життя. Діти сумують за домом, рідними, друзями, звичним середовищем. І головне розуміти, що сумують вони за життям до війни. Але його вже не буде. Війна триває, вона забирає життя українців, руйнує їхні домівки. Крім фізичного знищення, війна руйнувала і продовжує руйнувати плани на майбутнє, забирає мрії. Для здорового розвитку дитині необхідно відчувати захист, впевненість і підтримку. Батьки, педагоги та всі інші люди, які піклуються про дітей, постраждалих від війни, повинні діяти так, щоб діти могли відчувати безпеку та захист у цьому хаосі. Радимо вибудувати таку тактику спілкування з дитиною на тему повернення додому.

 дуже важливі. Будьте з нею у цей момент. Допомагайте дитині спілкуватися з друзями та членами сім'ї, які залишилися в Україні. Прислухайтеся до почуттів дитини, будьте уважні. Навіть якщо в розмові згадується якась незначна, з вашої точки зору, подія або іграшка. Дитина може плакати, не намагайтеся іі відразу зупинити. Висловлювання на кшталт «тобі не потрібно плакати», «скільки можна про це», «це не має значення, є люди, чиї будинки зруйновані», «припини це». Іноді дитина може кілька разів повертатися до спогадів однієї події. Це нормально. Їй потрібно більше часу, щоб впоратися з цим.

Для кожного віку використовуйте чіткі аргументи. Так, з підлітками можна відверто поговорити, використовуючи офіційні новини, інформацію з рідного міста. Молодший шкільний вік не потребує такої детальної інформації, досить сказати, що доведеться використовувати бомбосховища і життя буде не таким, як до війни. З дошкільнятами можна говорити про ситуацію, що відбувається вдома, використовуючи іграшки та картинки. У будь-якому випадку акцент потрібно робити на тому, що ви зараз у безпеці.

Життя під час багаторічної війни це важке випробування для всіх, де б ми не були. Але, підтримуючи та піклуючись один про одного, ми зможемо гідно пережити цей час.

Якщо ти Вам потрібна індивідуальна підтримка може записатися на прийом до Rat auf Draht Elternseite.

 Якщо вам потрібна підтримка, зв’яжіться з нами.  Ми раді допомогти та порадимо вам додаткові пропозиції підтримки!